ВХІД             Реєстрація

ПЕДАГОГІЧНІ ВИДАННЯ / е-журнал «Педагогічна наука: історія, теорія, практика, тенденції розвитку» / Архів номерів / Випуск №1 [2008] / В. В. Шляхова. Переклад термінів як засіб формування лінгвістичної компетенції студентів

УДК 378

В. В. Шляхова

ПЕРЕКЛАД ТЕРМІНІВ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ
ЛІНГВІСТИЧНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ СТУДЕНТІВ

Анотація. У статті висвітлено ряд проблем російсько-українського науково-технічного перекладу. Особливу увагу приділено тенденціям перекладу різногалузевої термінології. Окреслено шляхи формування умінь перекладання українською мовою термінологічних одиниць та навчальних технічних текстів.

У процесі фахової підготовки в університеті майбутні філологи конкретизують для себе зміст поняття про терміни. Для них це важливо тому, що, працюючи вчителями мови в середній школі, вони формуватимуть в учнів лінгвістичне мислення через опанування лінгвістичної теорії, яку становлять мовні одиниці, мовознавчі поняття, закономірності, правила, норми сучасної літературної мови. Центральне місце у цій дидактичній системі посідають поняття, кожне з яких певним чином номіноване, тобто позначене терміном. Завдання вчителя – навчити учнів співвідносити зміст виучуваного поняття із терміном, показати, що термінологічні одиниці поєднуються у струнку систему, вступають у синонімічні (флексія – закінчення), омонімічні (прямий відмінок, прямий додаток), антонімічні (сполучникове речення – безсполучникове речення), паронімічні (односкладове слово і односкладне речення) відношення. Крім того, в учнів має бути сформованим поняття про науковий стиль, основним маркером якого на лексичному рівні є терміноодиниці. Учні паралельно засвоюють терміносистеми інших навчальних дисциплін і виявляють міжгалузеві найменування понять (корінь, асиміляція), вчаться виявляти смислове їх наповнення у різних термінологічних системах.

Отже, в учителя варто формувати систему знань із основ українського термінознавства, хоча у методиці викладання української мови як рідної праць із методики термінологічної роботи ще бракує.

Вважаємо, що значення навчальної роботи над термінами значно зросло в умовах функціонування української мови як державної, починаючи з 90-х рр. минулого століття. Новий статус виявив кризовий стан нашої наукової мови. Згідно з матеріалами термінологічних конференцій, що відбулися у Львові в 1992 та 1993 роках, самостійної української науково-технічної термінології тоді не мали целюлозно-паперова промисловість, галузі геодезії – радіогеодезія, вища геодезія, аерофотографування та космічне знімання. Хоча ці галузі науки та виробництва успішно розвивалися в Україні силами фахівців-українців, але тогочасний статус України, відсутність фахових видань українською мовою призвели до таких прогалин у функціонуванні української наукової мови [4; 5].

Інші сфери суспільного життя хоча формально й мали наукову термінологію, однак вона була неунормованою, неуніфікованою, окремі терміни через їхню недолугість викликали спротив і недовіру фахівців. Скажімо, не могли військовики погодитися із перекладом термінів ветошь як ганчір’я чи дрантя через їх немилозвучність, не задовольняла неумотивованість підходів до перекладу другої частини у складних термінах: пулемет – кулемет, гранатомет – гранатомет, але дымомет – димокидач; котел – котел, але котелок – казанець [3].

За таких умов постала гостра проблема підготовки фахівців-філологів, які б могли кваліфіковано підходити до перекладу науково-технічних текстів.

Автори монографії "Основи термінотворення” А. С. Дяков, Т. Р. Кияк, З. Б. Куделько, розробляючи загальні проблеми становлення термінологічної лексики, доводять, що саме переклад є одним із засобів поповнення термінології мови-реципієнта, причому цей процес відбувається двома шляхами – або через пряме запозичення терміноодиниці, або створенням її за рахунок словотворчих ресурсів мови перекладу [1]. І хоча науково-технічна термінологія створюється відповідними термінологічними комісіями, перекладач нерідко у процесі опрацювання спеціального тексту стикається із проблемою перекладу незафіксованої у словниках одиниці, бере усю відповідальність на себе, створюючи авторський неологізм з урахуванням лінгвістичних критеріїв, якими послуговуються при термінотворенні. Передусім це точність, однозначність у межах певної галузі знань, единооформленість (стандартизованість), лаконічність, відповідність нормам української мови, милозвучність, правописна уніфікованість. Отже, і студентів, які навчаються перекладати різностильові та різножанрові тексти, варто поінформувати про підходи до перекладу термінів.

Основні підходи до навчання науково-технічного перекладу викладено у працях Д. С. Лотте, Л. С. Бархударова, Е. Ф. Скороходько.

Аспекти перекладу термінів з’ясовано у працях Ф. А. Циткіної, А. В. Крижанівської, В. І. Коптілова, М. С. Зарицького.

Однак ці праці розраховані на підготовку перекладачів, ми ж вважаємо, що основ перекладацької діяльності варто навчати україністів, по-перше, тому, що вони, як ніхто інший, відчувають українське слово в усьому спектрі його семантичних та стилістичних нюансів, по-друге, заняття перекладацькою практикою сприятиме мобілізації їхніх творчих можливостей, накопиченню досвіду мовотворчості та редагування, по-третє, така діяльність допоможе їм згодом у викладацькій роботі, коли доведеться навчати української мови як нерідної або ж формувати українське фахове мовлення студентів технічних коледжів.

Систему підготовки до формування уміння перекладання науково-технічних текстів варто розпочинати із роботи над терміном. Студентам треба з’ясувати питання про сутність терміноодиниці, про вимоги до вибору номена з-поміж варіантів, їм варто знати історію становлення українського термінознавства, пріоритети у доборі терміна в діахронічному аспекті. Студенти мають ознайомитися із сучасними перекладними словниками галузевої термінології, проаналізувати відповідність пропонованих одиниць сучасним підходам до термінотворення, виконати порівняльний аналіз термінів-дублетів, доречно ознайомити їх із зразками двомовної навчальної літератури із технічних дисциплін, варто проаналізувати продукцію, перекладену комп’ютерним способом.

Студенти мають знати, що сучасний незадовільний стан термінології багатьох галузей науки і техніки аж ніяк не зумовлений тим, що українська мова немає ресурсів для назовництва, він спричинений тими штучними перепонами, які чинилися у різні періоди її розвитку. Олена Курило зауважувала, що після революції 1917 р. важко було подолати наслідки довголітнього московського поневолення, що до розбудови української літературної мови учені приступили “з психологією російської мови, із способом російського думання” [2; 94]. В українську мову, на її думку, було перенесено лексичні, стилістичні, фразеологічні особливості російської мови.

Григорій Холодний, керівник Інституту української наукової мови, доповідаючи Раді Академії наук у 1928 році, ділився своїми міркуваннями про шляхи формування національної термінології закликав, до запозичення підходити виважено, лише тоді, коли така терміноодиниця позначатиме “зовсім нове поняття або хоч відтінок поняття” [6; 93], закликав боротися із спотворенням та каліченням мови.

У сучасній термінологічній літературі виробляються свої підходи до термінотворення. Так, рекомендують враховувати і зовнішню форму нових термінів, і їхню мотивацію у ряді інших мов. Якщо у мові – джерелі термін належить до питомої лексики, то й при перекладі варто добирати таку ж одиницю, якщо ж належить до інтернаціоналізмів, то і в українській мові радять зберігати цю одиницю. Рекомендовано перекладати терміни – складні слова, словосполучення, абревіатури [1; 185] . Аналіз практики перекладу науково-технічних текстів доводить, що ці настанови, як правило, враховуються.

Під час дослідження технічної термінології нами була виявлена група терміноодиниць, при перекладі яких виникає проблема, пов’язана із характерним для споріднених мов (зокрема російською та українською) явищем: наявністю кількох еквівалентів до однієї термінолексеми, причому один із еквівалентів є калькою з російської мови, часто фонетично адаптованою до української мови, а інший – створений на основі власних словотворчих засобів. Наприклад: лесопилка – лісопильня, тартак; дубильня – дубильня, чинбарня.

До речі, у підручниках з технічних дисциплін 1991-1993 рр. видання активно використовувалися терміни типу каменотес (рос. камнетес), золільник (рос. зазольщик), забійник (рос. забойник), дубильник (рос. дубильщик), килимник (рос. ковровщик). У сучасніших виданнях (починаючи з 1995 р.) перевага надається іншим формам: каменяр, золяр, набивач, чинбар, килимар, що свідчить про тенденцію до морфемного освоєння терміноодиниць.

Особливу увагу потрібно приділяти перекладу складних прикметників типу дрібнокаліберний, великозубий. Складність полягає в тому, що для російських прислівників много, мелко, крупно в українській мові є кілька відповідників: велико- і грубо-, дрібно- і мало-, багато- і велико-. Вибір першої частини залежить передусім від її семантики, наприклад, прикметники на позначення розміру перекладатимуться із дрібно: мелкозернистый – дрібнозернистий, мелкозубчатый – дрібнозубчастий. Для позначення кількості перевага віддається варіантові із багато: многосрезный – багатозрізний, многошарнирный – багатошарнірний, переклад лексеми крупнозернистый як грубозернистий можна пояснити тим, що одним із значень прикметника грубий є “той, що складається з окремих частин, елементів великого розміру”: грубий пісок, грубі корми, грубе зерно.

Якщо російський дієприкметник вказує на ознаку, в українській мові вживається прикметник затемняющий – затемнювальний, якщо ж треба підкреслити процесуальність ( а це буває в реченнях з дієприкметниковими зворотами), російський дієприкметник замінюють підрядним реченням: электромотор, работающий в генераторном режиме – електродвигун, що працює в генераторному режимі.

Варто зазначити, що зовсім не утворюються в українській мові дієприкметники від дієслів із постфіксом –ся, натомість використовують прикметники: окисляющийся – окисний, вращающийся – обертовий, небьющийся – небиткий.

Незважаючи на близьку спорідненість, і російська, і українська мови мають специфічні синтаксичні традиції, які слід враховувати при перекладі. Справа перекладу ускладнюється тим, що в українській мові наявні майже всі слова, що входять до складу термінологічних виразів російської мови,проте буквальний переклад сприймається як протиприродний.

Російська мова має значно більше книжних елементів порівняно з мовою українською, що зумовлено історичними обставинами. Українська наукова мова ближча до загальнонародної, тому калькування часто є ненадійним підходом до перекладу. Наприклад: носить характер – характеризуватися, получает распространение – поширюватися, провести сравнение – порівняти.

Однак, у науково-технічних текстах, що перекладалися з російської останнім часом, не бракує і випадків буквального перекладу, які так само варто виявляти та аналізувати із студентами. Наприклад: трапециевидный – трапецієвидний (треба трапецієподібний), прямоточное движение – прямоточне переміщення (треба прямоструминний рух), по направляющим линиям – по направляючим лініям (треба по напрямних лініях), методика по устранению недостатков – методика по усуненню недоліків (треба методика для усунення недоліків), начинает совершать колебания – починає чинити коливання ( треба починає коливатись).

Після аналізу основних тенденцій перекладу термінологічних одиниць проводиться серія завдань за матеріалами двомовних підручників із технічних дисциплін, у ході виконання яких студенти навчатимуться не лише виявляти терміни відповідники, але й з’ясовувати спосіб перекладу оцінювати відповідність проведених трансформацій нормам сучасної української мови.

Завдання 1.
Зіставте тексти оригіналу та перекладу. Виявіть варіанти перекладу тих самих термінів. Обґрунтуйте свій варіант перекладу.

Наиболее распространенными в машиностроении являются винтовые пружины растяжения и сжатия. // Найрозповсюдженішими у машинобудуванні є гвинтові пружини розтягу і стиску.

Изучая простое растяжение – сжатие, вы выяснили, что относительная деформация… // Вивчаючи просте розтягання – стискання, було з’ясовано, що відносна поздовжня деформація... Производственный запас заготовок или составных частей изделия, предназначенных для выполнения технологических процессов, называется заделом // Виробничий запас заготовок або складових частин виробів, призначених для виконання технологічного процесу, називається заділом.

Завдання 2.
Терміни, що застосовуються у машинобудуванні, згрупуйте попарно та з’ясуйте способи їх творення в українській мові.

Режущий инструмент, измерительный инструмент, применение разметки, виды нормирования работ, укрупненное нормирование, станки настроенные, методы полной взаимозаменяемости, сложная настройка, многоинструментальные наладки.

Різальний інструмент, вимірювальний інструмент, застосування розмітки, види нормування робіт, укрупнене нормування, верстати настроєні, верстати ненастроєні, методи повної взаємозамінюваності, складне настроювання, багатоінструментальні налагоджування.

Завдання 3.
Перекладіть текст українською мовою, при потребі послуговуючись перекладним словником. Звірте свій переклад із варіантом, поданим у навчальному посібнику.

Техническое задание на проектирование и изготовление автоматический линии должно содержать: 1. Служебное назначение и краткую характеристику автоматической линии. 2. Количество одновременно заказываемых автоматических линий. 3. Требуемую производительность автоматических линий. 4. Указания о переналаживаемости линии, если она предназначена для обработки нескольких типоразмеров одинаковых деталей.

Варіант в українськомовному посібнику з машинобудування:

Технічне завдання на проектування і виготовлення автоматичної лінії повинне містити в собі: 1. Службове призначення і коротку характеристику автоматичної лінії. 2. Кількість автоматичних ліній, що замовляються одночасно. 3. Необхідну продуктивність автоматичної лінії. 4. Вказівки на переналагоджуваність лінії, якщо вона призначена для обробки кількох деталей.

Завдання 4.
Запропонуйте свої варіанти для перекладу виділених хімічних термінів.

Реакции, которые протекают в одном направлении и завершаются полным превращением исходных реагирующих веществ в конечные вещества, называются необратимыми. / Реакції, які відбуваються тільки в одному напрямі і завершуються повним перетворенням вихідних реагуючих речовин у кінцеві речовини, називаються необоротними. Обратимыми называются такие реакции, которые одновременно протекают в двух взаимно противоположных направлениях. / Оборотними називаються такі реакції, які одночасно відбуваються у двох взаємно протилежних напрямах.

Отже, вважаємо, що залучення студентів україністів до перекладу науково-технічних текстів сприятиме удосконаленню їхніх фахових компетенцій – вони будуть готові не лише перекласти технічну інформацію чи окремий термін, але й зможуть надати консультативну допомогу фахівцям різних технічних спеціальностей при доборі українськомовного відповідника, навчаться виконувати перекладознавчий аналіз науково-технічного тексту, виявлятимуть випадки неумотивованого калькування, зуміють оцінити рівень відповідності перекладеного тексту сучасним нормам української літературної мови.

© В. В. Шляхова, 2008.