Портал засновано за підтримки Донецького обласного благодійного Фонду сприяння освітнім інтелектуальним інвестиціям (свідоцтво про Держреєстрацію № 402, видане 04.11.2008 р. Головним управлінням юстиції у Донецькій області, свідоцтво про Держреєстрацію серія А00 № 729147, видане 11.11.2008 р. Слов'янським міськвиконкомом). Портал зареєстровано Держкомітетом з інформатизації України 16.10.2009 р. (лист № 1737/05-09) як електронний інформаційний ресурс.
УКР
РУС
 
Л. Г. НІКОЛАЄНКО. ДІАГНОСТУВАННЯ ОПЕРАТИВНОЇ ПАМ’ЯТІ В ПРОЦЕСІ ДОБОРУ МУЗИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ
 
  Версия для печати

ВХІД             Реєстрація

ПЕДАГОГІЧНІ ВИДАННЯ / е-журнал «Педагогічна наука: історія, теорія, практика, тенденції розвитку» / Архів номерів / Випуск №1 [2009] / Л. Г. Ніколаєнко. Діагностування оперативної пам’яті в процесі добору музичної інформації

УДК 378:159.953

Л. Г. Ніколаєнко

ДІАГНОСТУВАННЯ ОПЕРАТИВНОЇ ПАМ’ЯТІ
В ПРОЦЕСІ ДОБОРУ МУЗИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Анотація. У статті висвітлюється суть авторської методики діагностування оперативної пам’яті в процесі добору музичної інформації, яка розглядається як інструмент для вивчення індивідуальних якостей майбутніх учителів музики з метою застосування диференційованого підходу до удосконалення їх фахової підготовки.
Ключові слова:
методика, оперативна пам’ять, добір, музична інформація.

Аннотация. В статье освещается авторская методика диагностирования оперативной памяти в процессе отбора музыкальной информации, рассматриваемая как инструмент для изучения индивидуальных качеств будущих учителей музыки с целью применения дифференцированного подхода к совершенствованию их профессиональной подготовки.
Ключевые слова:
методика, музыкальная память, отбор, музыкальная информация.

Abstract. In the article lights up author method of diagnosticating of main memory in the process of selection of musical information, examined as an instrument for the study of individual qualities of future music masters with the purpose of application of the differentiated going near perfection of their professional preparation.
Keywords:
method, musical memory, selection, musical information.

Удосконалення фахової підготовки майбутніх вчителів музичного мистецтва в системі вузівської підготовки потребує в наш час значної уваги до розвитку творчої індивідуальності студентів, поглибленого вивчення їх особистісних якостей з метою сприяння успішності оволодіння ними широким спектром умінь та навичок музично-педагогічної діяльності, серед яких надзвичайно важливою є конструктивна діяльність з добору музичної інформації. Серед якостей, що забезпечують процес добору музичної інформації, суттєво важливу роль відіграють індивідуальні особливості музичної пам’яті, врахування яких здатне значно оптимізувати формування у студентів конструктивних вмінь та навичок. Отже, забезпеченість методиками вивчення індивідуальних особливостей музичної пам’яті набуває надзвичайної актуальності.

Методики, присвячені вивченню проблем музичної пам’яті, розроблялися В. Авдєєвим, А. Бриль, Я. Вершиловським, І. Гейнріхсом, Е. Мальцевою, В. Муцмахером, К. Сішором, Г. Уїнгом і ін. Осмисленому запам’ятовуванню музичного матеріалу як одній з умов успішного засвоєння музичної інформації в процесі навчання була присвячена методика оволодіння навичками використання прийомів логічного аналізу музичного матеріалу, розроблена В. Муцмахером [8].
Методика, розроблена В. М. Авдєєвим, була використана для визначення обсягу короткочасної музичної пам’яті і полягала у поновленні порядку і розташування подразників (метод реконструкції), в якості яких виступили 6 фрагментів фортепіанних творів Й. С. Баха, Ф. Шуберта, Д. Шостаковича, Е. Гріга, Ф. Шопена, Р. Шумана [1]. Деякі методики були спрямовані на вивчення показників швидкості запам’ятовування музичного матеріалу з метою його відтворення голосом або на музичному інструменті (метод Г. Еббінгауза). Цей метод був використаний в дослідженнях Е. Мальцевої, І. Гейнріхса, Я. Вершиловського та ін. [5]. Частина методик присвячена вивченню особливостей впізнавання музичного матеріалу (А. Бентлі, Р. Дрейк, К. Сішор, Г. Уїнг,). В експериментальних дослідженнях на основі цих методик процес розпізнавання музичного матеріалу наступав відразу ж після сприйняття музики. У якості музичного матеріалу використовувалися: низка незалежних тонів, які пред’являлися рівними тривалостями (К. Сішор); мелодична лінія (Г. Уїнг); музична фраза, зіграна без змін або з ритмічними чи тональними змінами (А. Бентлі, Р. Дрейк); декілька простих мелодій з 6-ти звуків для вимірювання особливостей запам’ятовування звуковисотного компоненту мелодії, ритмічного малюнка, цілісної музичної фрази (А. Бриль) [2; 3; 10; 11; 12].

Ми вважаємо, що методик дослідження особливостей музичної пам’яті, які виявляються у конкретній музичній діяльності, до цього часу розроблено мало. Метою статті є ознайомлення з методикою діагностування музичної пам’яті, побудованою нами на оперуванні музичним матеріалом у процесі одного з найнеобхідніших видів професійної діяльності майбутніх учителів музики – добору музичної інформації.

Спираючись на загальноприйняте визначення пам’яті як форми психічного відображення, що полягає у закріпленні, збереженні й наступному відтворенні минулого досвіду, а також зважаючи на психологічні дослідження, у яких пам’ять часто розглядається як компонент загальних та спеціальних здібностей, при розробці методики діагностування музичної пам’яті в процесі добору музичної інформації ми опиралися на поняття „оперативна пам’ять” як на такий вид пам’яті, що виявляється в ході конкретної діяльності [4].

У психологічних дослідженнях прийнято виділяти кілька стадій пам’яті: мінімально тривалу (менше 1 сек.), короткочасну (від 1 сек. до десятків хвилин), довготривалу (від кількох годин до кількох діб), пожиттєву (місяці й роки) [9]. У музично-педагогічній діяльності, безумовно, діють усі ці стадії пам’яті, однак процес добору музичної інформації актуалізує конструктивні, оперативні уміння, які базуються на якостях оперативного мислення й короткочасної оперативної пам’яті. Слід зазначити, що добір музичної інформації – це саме така діяльність, у якій взаємодія суб’єкта з об’єктом виступає у формі свідомої орієнтувальної діяльності, спрямованої на виділення об’єктів, що входять у зміст певних завдань, а також у формі свідомих дій, спрямованих безпосередньо на досягнення певних цілей [7], а сама діяльність виступає як орієнтувально-дослідницька, набуваючи вирішального значення у перцепції при здійсненні мислительних операцій.

Також важливо підкреслити, що ознаками продуктивності пам’яті є обсяг матеріалу, який запам’ятовується, швидкість, точність, тривалість, готовність. Успішність запам’ятовування залежить від змістових зв’язків між елементами запам’ятовуваного матеріалу, виділення груп за змістом, встановлення внутрішньогрупових та міжгрупових зв’язків.

У нашому дослідженні особливості оперативної пам’яті виявлялися у специфічній діяльності – конструктивній діяльності з добору музичної інформації. Таким чином, у методиці дослідження оперативної музичної пам’яті слід було передбачити не тільки наявність адекватного музичного матеріалу для запам’ятовування, але і наявність ситуації вибору піддослідним цього матеріалу з декількох варіантів, тим самим максимально наближаючи дану експериментальну діяльність до реальної конструктивної діяльності з добору музичної інформації, в якій хормейстер має справу з певною кількістю нотного матеріалу. Ідею створення нашої методики ми почерпнули з методики М. Борисової, що застосовується в роботах школи Б. Теплова і в багатьох психологічних дослідженнях (наприклад, вона наведена в дослідженні Е. Голубєвої) [6, c. 123-124]. В якості експериментального матеріалу в даній методиці використовувалися набори зображень листя дерев. Випробовувані повинні були упізнати еталонне зображення листка серед 10-ти зображень, дуже схожих на запропонований зразок.

У нашій методиці набір матеріалу, який був пред’явлений для розпізнання, складався з 10-ти восьмитактових мелодій. У якості еталонної ми використали складену нами мелодію:

Інші 9 мелодій відрізнялися від еталонної (у методиці поданої під № 4) однією – трьома відмінностями, які стосувалися деякої зміни мелодичної лінії, метричних акцентів, ладу, ритму тощо. 1, 5, 8 мелодії були записані з однією відмінністю; 2, 6, 9 мелодії – з двома, 3, 7, 10 – з трьома відмінностями від еталонної.

Суть методики полягала в наступному: піддослідному було представлено нотний запис еталонної мелодії і дано інструкцію: проінтонувати вголос або подумки (за бажанням учасника експерименту) дану мелодію тричі з метою якнайкраще її запам’ятати, тобто „перевести інформацію з довготривалих форм пам’яті у сенсорну короткочасну пам’ять” [9, с. 37] . Потім нотний запис еталонної мелодії вилучався, студенту надавали нотні записи набору з 10-ти мелодій, серед яких необхідно було знайти еталонну. Час виконання завдання з відшукування еталонної мелодії становив 2 хв. Критерієм для визначення рівнів оперативної пам’яті був ступінь відповідності мелодії, обраної учасником експерименту, еталонній мелодії. Оцінювання здійснювалося за шкалою, наведеній у таблиці 1.

Таблиця 1

Шкала
для визначення рівнів оперативної пам’яті

     Рівень        Номер мелодії, обраної піддослідним      Кількість балів  
Високий№4 (еталон)3
Достатній №1; №5; №8 (одна відмінність)2
Середній№2; №6; №9 (дві відмінності)1
Низький   №3; №7; №10 (три і більше відмінностей)  

Таким чином, діагностування за допомогою розробленої нами методики короткочасної оперативної пам’яті є одним із шляхів вивчення індивідуальних особливостей майбутніх вчителів музики з метою диференційованого підходу до їх фахової підготовки.

Література

  1. Авдеев В. М. Влияние музыкального произведения и его интерпретации на компоненты музыкального восприятия: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук / В. М. Авдеев. – М., 1982. – 20 с.
  2. Брыль А. К. Формирование музыкальной памяти как необходимое условие совершенствования певческой деятельности младших школьников: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд пед.. наук / А. К. Брыль. – Одесса, 1979. – 20 с.
  3. Вудвордс Р. Экспериментальная психология / Р. Вудвордс; пер. с англ. – М.: Иностранная л-ра, 1950. – 799 с.
  4. Атлас по психологии / М. В. Гамезо, И. А. Домашенко. – М.: Просвещение, 1986. – 272 с.
  5. Гейнрихс И. П. Музыкальная память / И. П. Гейнрихс // Музыкально-педагогическая подготовка учителя: сб. наук. тр. – М., 1972. – С. 132–163.
  6. Голубева Э. А. Индивидуальные особенности памяти человека (психофизиологическое исследование) / Э. А. Голубева. – М.: Педагогика, 1980. – 152 с.
  7. Зинченко П. И., Репнина Г. В. Основные вопросы оперативной памяти / П. И. Зинченко, Г. В. Репнина // Вопросы психологии. – К.: Радянська школа, 1964. – С. 59–60.
  8. Муцмахер В. И. Осмысленное запоминание как одно из условий успешного усвоения музыкальных произведений в процессе обучения / В. И. Муцмахер // Музыкальное развитие учащихся: Сб. наук. тр. – М., 1973. – С. 3–13.
  9. Титов С. А. Системный и молекулярный подходы к проблемам памяти / С. А. Титов // Природа. – 1990. – №6. – С. 28–37.
  10. Bently A. Musikal Ability in Children and it’s Measurement. – London. – 1966. – 151 p.
  11. Drake R. Drake Musical Aptitude tests. – Chicago. – 1957.
  12. Wing H. A factorial study of musical texts // The British journal of Psychology. – 1941. – Vol. ***1. – Р. 3–4.
© Л. Г. Ніколаєнко, 2009.
Надійшла до редколегії 18.02.2009 року
Рейтинг DVK WebDev разработка сайта: «DVK WebDev»