Портал засновано за підтримки Донецького обласного благодійного Фонду сприяння освітнім інтелектуальним інвестиціям (свідоцтво про Держреєстрацію № 402, видане 04.11.2008 р. Головним управлінням юстиції у Донецькій області, свідоцтво про Держреєстрацію серія А00 № 729147, видане 11.11.2008 р. Слов'янським міськвиконкомом). Портал зареєстровано Держкомітетом з інформатизації України 16.10.2009 р. (лист № 1737/05-09) як електронний інформаційний ресурс.
УКР
РУС
 
ГРУШЕВСЬКИЙ МИХАЙЛО СЕРГІЙОВИЧ
 
  Версия для печати

ВХІД             Реєстрація

ПЕДАГОГІЧНІ ПЕРСОНАЛІЇ / Грушевський Михайло Сергійович

Грушевський Михайло СергійовичГрушевський Михайло Сергійович походив із родини Грушів-Грушевських, що жила в Чигиринському повіті Київської губернії. „Цей рід, мабуть, був колись козацький. Вже в часах Богдана Хмельницького виступає військовий писар Іван Груша, "чоловік дуже освічений і розумний", що часто бував у різних посольствах і на переговорах. Пізніше Груші замінили шаблю на хрест – стали панотцями, але багатством ніколи не славилися” [Іван Крип’якевич у родинній традиції, науці, суспільстві. – Львів, 2001. – С. 233-255]. Батько Михайла, Сергій (1833-1901 рр.), був сином диякона. Мати Михайла Грушевського – Глафіра – походила з давньої родини священиків Опоків-Опоцкевичів.

Народився М. Грушевський 29 вересня 1866 р. в Холмі, де батько був учителем греко-уніатської гімназії. Трьома роками пізніше батько переселився на Кавказ, жив у Ставрополі, у Владикавказі, займався організацією шкільництва. До школи Михайло пішов пізно. Гімназію Грушевський пройшов у 1880-1886 рр. у місті Тифліс на Закавказзі. Був одним із кращих учнів класу і гімназії. Скінчивши гімназію, Михайло вступив до університету св. Володимира в Києві на історико-філософічний факультет, де навчався під керівництвом українського історика Володимира Антоновича. 1887 року написав наукову працю про українські замки в XVI віці, а в 1890 році – книгу «Історія Київської землі від смерті Ярослава до кінця XIV в.» і за неї дістав золоту медаль та стипендію для подальшої наукової роботи. У 1893 році здобув науковий ступінь магістра історії.

У 1894 році М. Грушевського було призначено професором Львівського університету. У Львові у 1894 році він був обраний головою історично-філософічної секції Товариства, яке очолював до 1914 року. Тут розпочалася публікація книги «Історія України-Руси» Грушевського. У 1897 році його обрано головою наукового Товариства.

Грушевський організував 1904 року у Львові університетські курси українознавства, «Товариство прихильників української науки, літератури й мистецтва».

На початку світової війни Грушевський у 1914 році переїхав спочатку до Відня , а потім до Румунії, вже потім до Києва. В Києві Грушевського закрили у в'язниці на Лук'янівці, після чого мали вивезти до Сибіру. Російська Академія Наук заступилася за українського вченого. Грушевському призначили місце перебування Симбірськ, потім Казань, а врешті решт він приїхав до Москви, де перебував під суворим наглядом поліції, без права працювати викладачем. Грушевський зайнявся науковою роботою.

У березні 1917 року Михайла Грушевського обрали Головою Української Центральної Ради у Києві, де він працював тринадцять місяців. Центральна Рада під проводом Грушевського перетворилася на перший парламент України, а сам Грушевський став першим Президентом української держави, Української Народної Республіки. Центральна Рада проголосила 22 січня 1918 року самостійність України. Грушевський під час облоги Києва більшовиками залишився в місті. Будинок Грушевського було знищено артилерійськими зарядами. Згоріли бібліотека Грушевського і його невидані рукописи.

Грушевський переїхав до Чехословаччини і продовжив наукову роботу: VIII том Історії України, Короткий нарис українського письменництва.

У 1924 році Грушевський виїхав до Радянського Союзу.. Він став членом Всеукраїнської Академії Наук (академіком). У 1930 році Грушевський був змушений виїхати до Москви, де продовжував історичні розвідки в московських архівах.

У 1934 році здоров'я Грушевського значно погіршилося. Дружина вивезла його на лікування до Кисловодська. 25 листопада 1934 року в Кисловодську М. Грушевський помер.

Поховано Грушевського – історика, державного і громадського діяча, першого Президента української держави – на Байковому кладовищі в Києві.

Рейтинг DVK WebDev разработка сайта: «DVK WebDev»