Портал засновано за підтримки Донецького обласного благодійного Фонду сприяння освітнім інтелектуальним інвестиціям (свідоцтво про Держреєстрацію № 402, видане 04.11.2008 р. Головним управлінням юстиції у Донецькій області, свідоцтво про Держреєстрацію серія А00 № 729147, видане 11.11.2008 р. Слов'янським міськвиконкомом). Портал зареєстровано Держкомітетом з інформатизації України 16.10.2009 р. (лист № 1737/05-09) як електронний інформаційний ресурс.
УКР
РУС
 
МОГИЛА ПЕТРО СИМЕОНОВИЧ
 
  Версия для печати

ВХІД             Реєстрація

ПЕДАГОГІЧНІ ПЕРСОНАЛІЇ / Могила Петро Симеонович

Могила Петро СимеоновичМогила Петро Симеонович – народився у 1597 р., помер у 1647 р. у Києві. Київський митрополит (1632 – 1647) із титулом «Екзарх Константинопольського трону».

Походив Петро Могила з князівської роду. За походженням він був іноземцем, про що казав академік Санкт-петербурзької академії наук А. Х. Востоков (1781—1864): «Іноземець за народженням, але вихований народом і Церквою, їм він віддав усе своє життя, Могила більш російський, а ніж усякий російський».

Батько його був господарем Валахії (1601-1607), потім Молдавії (1607-1609). Але у 1612 році батько Могили втрачає свою владу, родина переселяється до Польщі, до родичів – князя Ієремії Михайловича Вишневецького.

Петро одержав православну освіту у Львівському братському училищі, продовжив її у різних університетах Європи. Став військовим і навіть приймав участь у хотинській битві, але з часом надав переваги духовній діяльності.

Могила жив у часи боротьби за Україну між римською та константинопольською церквами. Як духовний діяч, він надав переваги східно-православній церкві. У 1627 був обраний Києво-Печерським архімандритом, який підкорявся константинопольському патріарху, але не київському митрополиту, і носив титул «великого архімандрита». Митрополит Іов Борецький, помираючи, залишив Петру свою бібліотеку, але наступником призначив Ісаю Копинського. Петро, не бажаючи ні в чому покорятися митрополиту, створив окремо від Києво-братської школи при Київській лаврі лаврську школу – вище училище «для викладання вільних наук на грецькому, слов'янському і латинському язиках» (1631); а коли братчики визнали його за охоронця і опікуна своєї школи і підпорядкували її виключно власті Константинопольського патріарха, Петро з'єднав свою лаврську школу з братською.

Могила домігся визнання польським королем у 1632 році Владиславом IV легального існування православної митрополії у Києві і чотирьох єпархій. Могила відібрав у уніатів монастирі і церкви, в тому числі Софійський собор і Видубицький монастир. Він відновив старовинну церкву св. Володимира Спаса на Берестові і церкву трьох Святителів.

У 1635 року були відриті залишки Десятинної церкви. Кошти для впорядкування церков і монастирів П. Могила брав звідусіль: від лаври, зі свого особистого майна, з пожертвувань благочестивих людей, нарешті, звертався за допомогою і до московського царя.

Особливу увагу звернув Могила на Києво-братську школу, звану Могилянською.

Митрополит Могила видав наступні книги: Євангеліє Учительноє, повчання на святкові і недільні дні константинопольського патріарха Калліста (1637; Анфологион, тобто молитви і повчання душеполезные в душевну користь іудеїв (1636); Евхологион альбом- молитвослов (або требник; 1646). Підготував латинською мові катехізис під назвою «Православне сповідання». «Сповідання» в перекладі з грецької було розіслане для перевірки і схвалення східним патріархам; надруковано грецькою мовою тільки в 1662 у Амстердамі.. Могилою були видані «Збори короткої науки про артикули віри православних кафолических християн» (1645).

У 1996 р. Священний Синод Української Православної Церкви канонізував для місцевого шанування (у межах України) святителя Петра, митрополита Київського.

Рейтинг DVK WebDev разработка сайта: «DVK WebDev»