Портал засновано за підтримки Донецького обласного благодійного Фонду сприяння освітнім інтелектуальним інвестиціям (свідоцтво про Держреєстрацію № 402, видане 04.11.2008 р. Головним управлінням юстиції у Донецькій області, свідоцтво про Держреєстрацію серія А00 № 729147, видане 11.11.2008 р. Слов'янським міськвиконкомом). Портал зареєстровано Держкомітетом з інформатизації України 16.10.2009 р. (лист № 1737/05-09) як електронний інформаційний ресурс.
УКР
РУС
 
ЧЕПЕЛЄВ ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ
 
  Версия для печати

ВХІД             Реєстрація

ПЕДАГОГІЧНІ ПЕРСОНАЛІЇ / Чепелєв Василь Іванович

СПОГАД ПРО ДИРЕКТОРА НАУКОВО-ДОСЛІДНОГО ІНСТИТУТУ ПЕДАГОГІКИ

25 грудня виповнилося б 90 років від дня народження Василя Івановича Чепелєва (1918–2000) – відомого українського педагога, фахівця у галузі дидактики, освіти дорослих, програмованого навчання та педагогіки культурно-освітньої роботи, члена-кореспондента Академії педагогічних наук СРСР та Академії педагогічних наук України.

Василь Чепелєв народився 1918 року в селі Росоші Реп'євського району Воронезької області. Більш як 60 років пропрацював на освітянській ниві. У 1936-1939 рр. – учителем математики, а потім директором школи у Воронезькій області. У 1939 році був призваний на службу до лав Червоної Армії, навчався у Молотовському (нині м. Перм, Росія) військово-морському авіатехнічному училищі, потім викладав там електротехніку, брав участь у Великій Вітчизняній війні. У 1951-1954 роках навчався в аспірантурі Київського педагогічного інституту ім. М. Горького. Після закінчення аспірантури та захисту кандидатської дисертації із методики математики (1954 р.) працював у Львівському педагогічному інституті – спочатку старшим викладачем, потім доцентом і деканом фізико-математичного факультету (з 1956 р.). У 1956 році отримав учене звання доцента на кафедрі елементарної математики. У 1959 році розпочав свою наукову роботу в Науково-дослідному інституті педагогіки завідувачем сектором шкіл робітничої та сільської молоді, і з того часу проблема освіти дорослих стала одним із пріоритетів його наукової роботи. Він досліджував поліпшення організаційних форм, навчального процесу, режиму роботи шкіл для дорослих.
У 1960-1964 рр. працював заступником директора з наукової роботи, а з 1964 до 1971 – директором Науково-дослідного інституту педагогіки. Це був час найбільш активної його праці як на науково-освітянській, так і на громадській ниві. Він очолював Педагогічне товариство України (1966-1972), був членом колегії Міністерства освіти, активно працював у товаристві «Знання» України. У той час велася дослідно-експериментальна робота з впровадження нового змісту освіти, методичне керівництво якою він здійснював. Разом з Науково-дослідним інститутом психології розроблялися науково-методичні засади програмованого навчання. Дослідженнями з цієї проблеми від Інституту психології керував Григорій Костюк, а від Інституту педагогіки – Василь Чепелєв. Разом вони також редагували рубрику «Педагогічні бесіди» в газеті «Правда України», співпрацювали у Товаристві «Знання». Василь Чепелєв брав участь у створенні десятитомної «Детской энциклопедии», трьохтомної енциклопедії для молодших школярів «Что такое? Кто такой?», масової бібліотеки «Людина. Суспільство. Прогрес», що видавалася в Україні, як член головної редколегії цих видань. У 1968 році був обраний членом-кореспондентом Академії педагогічних наук СРСР, нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.

З 1971 року працював у Київському інституті культури (нині Національний університет культури і мистецтв). Він став першим проректором з наукової роботи (1971-1985), організував аспірантуру, заснував кафедру педагогіки і психології, якою керував більш як 20 років (1972-1993). У 1976 році йому було присвоєне вчене звання професора на кафедрі педагогіки і психології. У 1993 – 1999 рр. працював професором цієї кафедри.

В Інституті культури Василь Іванович організував наукову роботу та створив наукову школу. Разом з аспірантами досліджував проблеми неперервної освіти, культурно-творчої діяльності різних верств населення, організації позашкільної діяльності учнівської молоді, інтеграції виховних зусиль школи, сім'ї, установ соціально-культурної сфери та громадськості, формування національної самосвідомості школярів, готовності їх до вибору життєвого шляху, до самоосвіти, естетичного виховання засобами культурно-творчої діяльності.

Василь Чепелєв був мудрою, порядною і доброю людиною. Він завжди вмів знаходити компроміси у складних обставинах, високий інтелект та життєва мудрість давали йому змогу знаходити вихід з багатьох складних життєвих і професійних ситуацій. Світла пам'ять про нього назавжди залишиться у наших серцях.

Публікується з дозволу Педагогічної газети
(№ 12 (173), 2008, грудень, с. 4)
Рейтинг DVK WebDev разработка сайта: «DVK WebDev»